Митний ліміт 22 євро: як можливі зміни вплинуть на ринок e-commerce в Україні

Митний ліміт 22 євро: як можливі зміни вплинуть на ринок e-commerce в Україні

202114

Вашій увазі дуже цікавий аналіз від нашого підписника  в Фейсбук про можливе зниження митного ліміту до 22 євро на закордонні посилки і як це вплине на ринок міжнародної доставки та електронну торгівлю.

Я тут трішки задумався а що б, якби...Дискусія та репост вітаються.

Як вплине зниження граничної межі, для неоподатковуваних товарів в міжнародних відправленнях, на ринок e-commerce України? На скільки міжнародні поштові відправлення зв'язані з тіньовим імпортом?

Звичайно, кількість відправлень з товарами із закордонних інтернет-магазинів різко впаде.

Є декілька видів закордонних інтернет-магазинів:

1. Є закордонні інтернет-магазини, які мають представництво в Україні. Наймають в Україні співробітників (для управління, маркетингу, клієнтської підтримки). Пропонують українським покупцям хороший сервіс (іноді кращий, ніж локальні інтернет-магазини). Інвестують в просування на українському ринку, та оплачують гроші українським майданчикам або іншим ресурсам для реклами ( що приносить гроші в українську економіку). Ці магазини працюють повністю офіційно і легально, в порівнянні з великою кількістю різних локальних інтернет-магазинів, які продають нелегально ввезену продукцію на територію України. Цим я хочу показати, що такі магазини працюють повністю офіційно, вкладають гроші в розвиток бізнесу, дають роботу українським співробітникам та приносять гроші Україні. Стартап такого інтернет-магазину обходиться в зовсім немаленькі суми. Як правило, ці магазини мають досить високу середню вартість покупки. В таких магазинах не зовсім вигідно купувати товар для перепродажу, тому вони не можуть бути джерелом для тіньового імпорту в Україну.

2. Є закордонні інтернет-магазини, які пропонують доставку в Україну, але не мають у нас представництва, а продаж в Україні для них має невеликий пріоритет. Максимально інвестують в розкрутку, посередництвом Google AdWords або Facebook. В основному, в цих магазинах, український покупець може придбати товар за таку ж ціну, як і покупець даного інтернет-магазину в іншій країні. Перепродавцям замовляти в таких інтернет-магазинах не вигідно.

3. Є майданчики типу Aliexpress, Ebay та інші маркетплейси, котрі являються агрегаторами пропозицій різних продавців, в основному фізичних лиць. Тут дуже великий попит зі сторони покупців, які шукають недорогу продукцію. Середній чек посилок з таких магазинів, як правило, не великий, але їх дуже багато. Особливо, покупці замовляють в продавців, які пропонують безкоштовну доставку. Теоретично, в такому випадку ми можемо говорити про тіньовий імпорт, якщо таким імпортом вважаємо покупку і продаж, наприклад, чохлів для мобільних телефонів або підроблених товарів різних брендів з Китаю. Але питання в розмірах цього тіньового імпорту. В порівнянні з класичними каналами надходження контрабанди в Україні - об'єми тіньового імпорту дуже маленькі.

4. Є закордонні магазини, які не пропонують доставку в Україну. Але українські покупці ними користуються, посередництвом послуг різних форвардерів та посередників. Тут потрібно розділити цих посередників на тих, що працюють легально і тих, що працюють нелегально.

- Прикладом легального сервісу може бути MyMeest компанії Meest Group. Український покупець замовляє товар в закордонному інтернет-магазині, оплачує товар карткою, та як адресу доставки, вказує склад компанії Meest Group в країні цього інтернет-магазину. На складі посилки оформлюють і відправляють легальним шляхом, у вигляді міжнародних поштових відправлень, одержувачу в Україну. Робота цього сервісу не порушує правила розмитнення та законодавство. Таких добросовісних форвардерів в Україні працює більше. За послугами такого сервісу звертаються більш освічені та досвідчені покупці.

- Є і недобросовісні компанії, їх можна назвати посередниками в покупках. Ці компанії пропонують викуп будь якого товару в різних країнах і його послідуючу доставку в Україну. Український покупець, в такому випадку, оплачує посереднику в Україні вартість товару із закордонного магазину (дуже часто такий спосіб оплати на карту, з великою ймовірністю, не зовсім легальний). Посередник викуповує товар в закордонному інтернет-магазині і за цю транзакцію стягує з українського покупця певний відсоток від вартості товару - 10-20 відсотків. Посередник перевозить товар в Україну. Для перевезення часто використовує класичні канали тіньового імпорту (за словами одного такого посередника: “- Ми ввозимо товари 2 рази на тиждень вантажівкою”), в Україні товар пакує та відправляє покупцю посилкою по Україні. Покупець, звісно, додатково оплачує вартість доставки в Україну і вартість доставки по Україні. Те, що ці посередники працюють нелегально, можна зрозуміти з умов доставки товарів, які вони пишуть на своїх сайтах.

На мою думку, якщо введемо обмеження для міжнародних поштових відправлень і знизимо граничну межу для неоподатковуваних товарів з 150 євро до 22 євро - це вплине на ринок слідуючим чином:

Перший тип інтернет-магазинів буде згортати свою діяльність в Україні. Вартість залучення клієнта для них вже і так зависока, а завдяки різкому зниженню попиту українських покупців, для них стане невигідно працювати в Україні. Вони закриють свої представництва і колл-центри в Україні.

Другий тип інтернет-магазинів відчує спад кількості покупок, але продовжуватиме пропонувати доставку в Україну, так як вони не інвестують у просування на українському ринку.

Третій тип відчує великий ріст запитів на зміну декларованої вартості товару в посилці. Покупці будуть намагатися вплинути на продавців, щоб вони занижували вартість товарів в рахунках, супроводжуючих посилку (особливо в Китаї, це не є проблемою для продавців). Або будуть декларувати посилки як подарунки. Питання в тому, чи буде українська митниця встигати адмініструвати і контролювати всі ці відправлення.

Цікава ситуація виходить у четвертого типу – у форвардерів та посередників. Легально працюючі форвардери відчують різке падіння замовлень та кількості посилок. З іншої сторони, на послуги нелегально працюючих посередників буде підвищений попит і, в результаті, підніметься об’єм тіньового імпорту в Україну.

Оскільки впаде загальна кількість посилок, оператори поштового ринку будуть вимушені підняти вартість посилок, а це, в результаті, зменшить попит на послуги легально працюючих компаній та сервісів, і ще більше імпорту піде в тінь. Також підніметься вартість адміністрування посилок і всі ці затрати, в результаті, ляжуть на плечі покупця.

Який правильний вихід з ситуації?

Україні зараз не потрібно прирівнювати себе до ЄС і обмежувати безмитний поріг для міжнародних поштових відправлень до 22 EUR. ЄС - це великий ринок, який дає покупцям величезні можливості вибору, а продавцям можливості вільного безперешкодного переміщення товарів по всій території ЄС. Якщо вже зовсім прирівнювати себе до ЄС, то в Митному кодексі потрібно визначити термін “третя країна”, як країна, яка не є державою, членом ЄС. Залишити незначиму вартість товарів у міжнародних поштових відправленнях в сумі 150 євро. Вводити ці обмеження лише для третіх країн. Звичайно вийде нерівнозначна ситуація. Посилки з ЄС в Україну не будуть рахуватися, як посилки з третіх країн, а посилки з України в ЄС, навпаки, будуть рахуватися посилками з третьої країни. Тому це обмеження має сенс вводити лише тоді, коли ринок України буде гармонізовано з ринком ЄС. Але до цього дуже далеко.

Україні краще спиратися на досвід США, які замість зниження граничної межі для неоподатковуваних посилок, збільшили цю межу з 200 USD до 800 USD. Який був привід зробити такий крок, якщо в США багато вітчизняних виробників і США потрібно більше захищати внутрішній ринок, ніж, наприклад, Україні? Митна та податкова адміністрація США порахували витрати на адміністрування посилок з товарами вартістю більше ліміту 200 USD. Дійшли до висновку, що витратна частина бюджету в цьому випадку перевищує дохідну частину бюджету, і підвищенням ліміту вони просто зекономлять гроші. Наступними аргументами підвищення ліміту в США є, наприклад, спрощення ведення підприємницької діяльності, прискорення введення нових товарів на ринок, зменшення бар’єрів для фізичних лиць – покупців, здешевлення вартості доставки посилок, прискорення терміну доставки товарів із закордонних інтернет-магазинів. Чому б Україні не звернути увагу на досвід США?

Іноді ринок здатний вирішити краще та ефективніше, ніж обмеження зі сторони держави. Замість зниження граничної межі для неоподатковуваних товарів, можливо, потрібно підвищити цю граничну межу? В Україні було 100 євро, потім стало 300 євро, ще пізніше - 150 євро. Аналізував хтось зі сторони держави ефект від цих змін?

Можливо слід зробити ринок більш вільним і не вводити лише обмеження. Нехай покупець сам обирає, де здійснити покупку. Локальні магазини мають більше переваг, ніж закордонні, особливо в послугах для покупців. Мають більше можливостей залучити клієнта, і вартість залучення клієнта у них менша, ніж у закордонних інтернет-магазинів. Можуть запропонувати покупцю швидку, безкоштовну доставку та швидкий обмін товару. Якщо ці послуги будуть на рівні і ціна товару не буде завищеною, люди будуть більше купувати у них, ніж закордоном. Не потрібно монополізувати ринок і заганяти покупця в глухий кут. Покупець завжди буде шукати можливості, де купити вигідніше і тіньовий імпорт знайде собі нові шляхи в Україну.

Залишити коментар

Прокоментуйте першим!


 
 Зареєструйтесь та отримайте свою віртуальну адресу за кордоном.
ОТРИМАТИ

Слідкуйте за нашими новинами!

Підписуйтесь на розсилку, та приєднуйтесь до нас у соц мережах!
ПІДПИСАТИСЬ