Закон як дишло: Поки в Україні встановлюють шалені ціни, люди будуть робити покупки за кордоном

Закон як дишло: Поки в Україні встановлюють шалені ціни, люди будуть робити покупки за кордоном

ipad-shopping-2

 

Як повідомляє видання www.fakty.ua: Незважаючи на відкликання ініціативи про зниження порогу безмитного ввезення товарів в Україну з 150 до 22 євро, її автори стверджують, що таку норму введуть, щоб гармонізувати наше законодавство з європейським.

Новина про розробку законопроекту щодо оподаткування закордонних посилок вартістю вище 22 євро (близько 630 гривень) викликала бурю негативних коментарів у соцмережах. З'явилися відразу дві петиції проти такої законодавчої ініціативи, адресовані Кабміну і президенту. За кілька днів обидві петиції набрали по п'ять тисяч підписів з 25 тисяч необхідних. Деякі українці навіть закликали бойкотувати товари найбільших магазинів, що входять в Асоціацію підприємств інформаційних технологій України (АПІТУ), яка і виступила з ініціативою про зниження порога безмитного ввезення.
Резонанс був настільки великий, що АПІТУ довелося відкликати свою ініціативу для доопрацювання. Якби експерти, ЗМІ та прості громадяни не обурилися, нещасливий законопроект вже був би зареєстрований.

- Покупки на іноземних сайтах я почала робити років зо три тому, - розповіла київська домогосподарка Тетяна Онопко. - Знайшла для дочки брендові чобітки за 800 гривень. У нас в дитячому магазині такі коштували 1700 гривень! Потім стала купувати навіть шкільну форму. Спочатку користувалася послугами посередника. Познайомилася в Інтернеті з жінкою, яка організовувала покупки в складчину: кілька покупців замовляють через неї що хочуть, а потім вона займається формуванням посилки, оплачує зі своєї картки кожному магазину необхідну суму і стежить за тим, щоб товар прийшов в Україну. За послуги посередниця брала 10 відсотків вартості товару. Додатково треба було оплатити доставку.

Освоївшись, я осміліла і зробила пару дрібних замовлень самостійно. Купила синові кросівки за 10 доларів, доньці - ляльку, яка обійшлася мені гривень в 200 (в наших магазинах така ж коштувала 600-800 гривень).Пам'ятаю, навіть купувала в США дитячу коляску-тростину і ліжечко в подарунок племінниці. Потім долар подорожчав, на безмитне ввезення товарів ввели обмеження, знизивши суму з 300 євро до 150. Але на іноземних розпродажах все одно вигідно купувати одяг, взуття, іграшки. Чоловік, наприклад, постійно замовляє собі джинси Levi's по 50 доларів за пару.

А коли я захопилася виготовленням ляльок ручної роботи і навчилася робити манікюр, мені знадобилися різні дрібниці. Якось зайшла в магазин купити мереживо і обімліла: за метр треба було викласти 12 гривень. А на китайському сайті ціла упаковка такого ж мережива коштувала 40 гривень. Я замовила відразу 150 метрів. З тих пір всі дрібниці купую тільки в Китаї. Причому не на AliExpress, а на сайтах, де гарантовано є безкоштовна доставка по морю. Так, доводиться чекати тижні три-чотири, поки прийде посилка, зате це вигідніше.

Чоловік нещодавно купив собі на китайському сайті телефон на 1500 гривень дешевше, ніж продають в наших магазинах, а мені - шкіряний чохол для смартфона за 100 гривень, в той час як  у нас навіть силіконові вартують 300 гривень. Планшети дітям і телевізор додому ми теж замовляли в Китаї. Там же чоловік купує все для риболовлі, інструменти, запчастини, ліхтарики.

Нещодавно ми поміняли в квартирі всі звичайні лампочки на енергозберігаючі. І якби купували їх в Києві, то витратили б на 800 гривень більше.
За рік ми зробили більше сотні замовлень, і тільки з двома виникли непорозуміння. Оскільки я вже давно і активно купую на китайських сайтах, то за допомогою google-перекладача навчилася спілкуватися з китайськими продавцями і можу більш-менш виразно пояснити, який товар мені потрібен. Там же замовляю косметику і засоби по догляду за волоссям, майже всю побутову хімію. Мало того, що ці товари якісніші, так я ще й відчутно економлю.

Нещодавно купила для сина іграшкові міньйони з його улюбленого мультика. Все замовлення - три фігурки з доставкою - обійшлося в 280 гривень. До того ж продавець вклав в посилку подарунок - ще одну фігурку. Було приємно. А у нас тільки одна така іграшка коштує в магазині 230 гривень, а «в навантаження» можуть ще й нахамити. Суть в тому, що, поки в Україні встановлюють шалені ціни на будь-який товар, люди будуть робити покупки на іноземних сайтах.

Ясно, що великим українським магазинам, які торгують електронікою, не подобається, що покупці все частіше купують смартфони, планшети та інші гаджети не у них, а за кордоном. Тоді нехай лобіюють закони, які дозволили б їм знизити ціни, а не намагаються встановлювати монополію. Якщо деякі магазини, які торгують «сірими» гаджетами, так бентежить контрабанда, чому вони не вимагають навести порядок на митниці і закрити «дірки» на кордоні? Навіть я, проста домогосподарка, це розумію. Не треба вирішувати всі проблеми за рахунок простих українців, яким і без того складно зводити кінці з кінцями.

Як неодноразово писали «ФАКТИ», зараз без сплати податків можна отримати з-за кордону товари на 150 євро і особисто ввезти через кордон покупок на 500 євро. Асоціація підприємств інформаційних технологій України (АПІТУ) запропонувала Мінфіну розглянути питання про зниження норм безподаткового ввезення товарів через посилки з 150 (близько 4 тисяч 300 гривень) до 22 євро (близько 630 гривень). Мовляв, такі заходи повинні «перекрити канал тіньового імпорту товарних партій і будуть стимулювати сумлінних імпортерів».

Масла у вогонь підлив голова Державної фіскальної служби (УКРІНФОРМ) Роман Насіров, заявивши журналістам, що підтримує ініціативу АПІТУ: мовляв, добре б, щоб мито брали з кожної посилки. Згадавши, очевидно, що фіскали не мають права на законодавчу ініціативу, пан Насіров додав: «Ми пропонували як мінімум обмежити кількість перетинів кордону з товаром».

Ініціатива АПІТУ сколихнула соцмережі. Обурені люди тут же створили дві петиції (в Кабмін і президентові), в яких вимагали, навпаки, підняти поріг безмитного ввезення до 250 і 500 євро відповідно. Також в соцмережах з'явилися заклики бойкотувати магазини і виробників електроніки, які входять в Асоціацію підприємств інформаційних технологій України ( «Алло», Asus, Ringoo і «Цитрус»).

Скандал виявив цікаву деталь - деякі мультибрендові компанії заявили, що не є чинними членами АПІТУ. Так, компанія Dell навіть заборонила використовувати свій бренд в ініціативах і рішеннях цієї громадської організації.

Незгодні з ініціативою АПІТУ знайшлися і серед великих "продажників".

- АПІТУ хоче вирішувати, кому і що можна ввозити, - заявив засновник інтернет-магазину Rozetka Владислав Чечоткін, який виступає проти законопроекту. - Це вже було, і називалося асоціацією імпортерів. В результаті ціни на товари в Україні в рази вищі, ніж в сусідніх країнах.

За його словами, постачальники, ввозивши електроніку з-за кордону, виставляють для митниці середню ціну популярних зараз китайських смартфонів «Мейзу» менше 90 доларів. Середня ж ціна продажу - 200 доларів.

- Якщо введуть обмеження до 22 євро, що зміниться? - Додав Владислав Чечоткін. - Можу посперечатися, що середня ціна для митниці не виросте, а ось продажна - збільшиться.

Його підтримує президент Unitrade Group Володимир Колодюк:

- Подайте від АПІТУ законопроект про скасування нікому не потрібної сертифікації та про вичерпання авторських прав. Як у всьому світі. Тоді вам, може, хтось і повірить. А поки це лише відстоювання інтересів купки дистриб'юторів з метою наживи шляхом монополізації ринку.

Співвласник компанії «Делівері» Андрій Івасів впевнений, що при зниженні існуючого порогу безмитного ввезення, міжнародний трафік посилок різко зменшиться, а контрабанда, з якою намагаються боротися автори законопроекту, навпаки, зросте.

Директор юридичного департаменту «Міст Експрес» Ілона Коваль вважає, що дана ініціатива істотно обмежує права українських громадян, які повинні мати можливість вибирати, де їм купувати товари, а також обмежує свободу компаній, що працюють в цьому бізнесі: інтернет-магазинів і поштово-логістичних служб.

В Асоціації підприємств інформаційних технологій України заявили, що «не очікували негативної реакції суспільства», і відкликали законопроект.

«Правління АПІТУ прийняло рішення просити Міністерство фінансів України призупинити законопроект про зниження ліміту на безмитне ввезення товарів в посилках в зв'язку з необхідністю перегляду його в цілому, в тому числі з урахуванням можливості імплементації інших методів захисту потреб як споживачів, так і легального ринку, і держави », - йдеться в повідомленні правління АПІТУ.

При цьому підкреслюється, що основна мета ініціативи - створення рівних умов для українського і зарубіжного бізнесу. Мовляв, будь-який іноземний інтернет-магазин (в основному Alibaba, Aliexpress, Amazon, Ebay), який продає в Україну товар вартістю до 150 євро, звільнений від будь-яких акцизів, мит, зборів і податків на митниці. Українським же магазинах, перш ніж покласти товар на свої полки, необхідно оплатити витрати на сертифікацію, інші дозволи, акцизи, мито, ПДВ. Тобто вітчизняний бізнес не тільки не захищений, але навіть дискримінований державою.

Цікаво, що 8 грудня з'явилася інформація про те, що хакери нібито дали лобістам 24 години на відкликання законопроекту і зажадали повідомити про це у соціальних мережах: «Якщо покаяння не станеться, то ви пошкодуєте про те, що живете в Україні XXI століття», - написав якийсь Хаммурапі, який займається «інформаційним контртероризмом». До речі, заява про відкликання законопроекту з'явилося на офіційному сайті АПІТУ в ніч на 9 грудня о нуль годин 15 хвилин. Збіг?

Приблизно в той же час голова правління АПІТУ Еліна Шнурко-Табакова опублікувала заяву про відкликання ініціативи на своїй сторінці в «Фейсбуці». Правда, в коментарях вона спілкувалася з людьми в досить хамському тоні, а під час діалогу з одним із користувачів нецензурно образила незгодних з її позицією. З реакції голови правління АПІТУ випливало, що обурені законопроектом українці - недалекі і неосвічені люди (редакція має скріншот діалогу).

На наступний день пост пані Шнурко-Табакова був заблокований для поширення, і всі скріншоти з її «перлом» на адресу незгодних стали недоступні для перегляду і активно виддалялися з особистих сторінок користувачів «Фейсбуку».

Зараз готується нова редакція законопроекту про зниження порогу безмитного ввезення товарів в Україну.

- Ініціатива перебувала в стадії обговорення з усіма зацікавленими сторонами (Міністерством фінансів, ГФС, Верховною Радою, поштовими операторами, інтернет-магазинами), - заявили в правлінні АПІТУ. - Асоціація завжди готова вислухати всі сторони, зацікавлені в розробці такого закону, який дозволить захистити не тільки вітчизняний бізнес, а й покупця.

Однак в АПІТУ підкреслили, що в перспективі безмитне поріг все одно доведеться знизити до 22 євро, «згідно з європейським законодавством».

- У своєму зверненні до Міністерства фінансів АПІТУ посилається на європейський досвід подібних обмежень, - прокоментував скандал видавець популярного українського інтернет-журналу, присвяченого IT-бізнесу, AIN.UA Артур Оруджалієв. - І такий досвід дійсно існує (безмитний ввізний ліміт 22 євро). За одним «невеликим» винятком: мова йде про покупки за межами ЄС. Усередині ж Євросоюзу (а це 28 країн з величезним вибором товарів і серйозною конкуренцією серед продавців) посилки не обкладаються додатковим податком. Але в своїй пропозиції АПІТУ цей момент чомусь упустила.

- Україні краще спиратися на досвід США, де граничну межу для безмитних посилок, навпаки, збільшили з 200 доларів до 800, - розповів "Економічній правді" експерт з питань електронних продажу Ян Ружичка. - Який був привід робити такий крок, якщо в США багато вітчизняних виробників і їм потрібно більше захищати внутрішній ринок, ніж, наприклад, Україні? Митна та податкова адміністрації США підрахували витрати на адміністрування посилок з товарами вартістю понад ліміт 200 доларів і зробили висновок, що видаткова частина бюджету в цьому випадку перевищує дохідну, а за допомогою підвищення ліміту вони ... просто заощадять гроші.

У нас же, пропонуючи урізати безмитний ліміт до 22 євро, ніяких підрахунків не проводили, а просто поставили українців перед фактом. Однак, судячи з «несподіваної» реакції суспільства, тепер простягнути лобістський закон так просто не вийде.

 

Автор: Ирина РЫБИНСКАЯ, «ФАКТЫ»

Залишити коментар

Прокоментуйте першим!